|
КОЦУР ПЕТРО. Петя Коцур- по вуличному Семенчик Його діда звали Іван семенович, а тому всих дідових нащадків прзвали Семеновичами. Він на 2 роки молодший за мене. Ріс без батька. Вчивсья добре. Під час футбольних баталій -завжди стяв у воротах. А коли підріс і став грати за збірну школи, то був півзахисником. Після школи поступив в Сумський машинобудівний технікум. А потім була армія. Служив в Ленінградській області. Там одружився, там і залишився жити після армії. Ми з ним трохи переписувалися. Потім переписка обірвалася. Земляки говорили, що Петя важко хворів і навіть не зміг приїхати на похорони своєї мами. а незабаром і Петя пішов вслід за мамою. Ядесь чув такий вислів: 'Поки людину пам'ятають, вона ще живе'. Петя! Я тебе пам'ятаю і ніколи не забуду. |
26 червня 2010
|
| Закрити |
